Коли говориться, що суспільство має спільні елементи культури, мається на увазі та обставина, що спільна культура - це ознака не стільки суспільства, скільки етносу (пригадайте, наприклад, Індію).

У цих суспільствах розвивалися економічні інститути; торгівля поширилась завдяки появі грошей. Необхідність обліку врожаю для збору податків та ведення державного господарства дала поштовх розвитку писемності (яка з`явилась у всіх, без виключення, розвинених аграрних суспільствах (хоча не тільки в аграрних - ще у городничих суспільствах Китаю і Мексики).

Основні її вади: концепція різко звужувала критерії диференціяції людей відносно їх приналежності до різних соціальних груп, було викривлено уявлення по критерії соціальної мобільності, концепція відображала утопічні уявлення про міжгрупові відносини.

Тільки в суспільстві можлива самореалізація людини, щоб реалізувати своє індивідуальне «Я», треба взаємодіяти з іншими людьми.

Соціологія сім’ї як галузь соціології. Визначення сім’ї та шлюбу. Соціологія шлюбу й родини – галузь соціології, що вивчає формування, розвиток та функціонування родини та шлюбних, сімейних відносин.

або спільну ідеологію (що виконує інтегруючі функції релігії як система цінностей та моральних норм).

Сукупність людей, яких об’єднують спільні інтереси, діяльність та спілкування

Суспільство не обов’язково має само забезпечувати себе ресурсами для життя та розвитку.

Суспільства мисливців та збирачів звичайно були дуже маленькими І розкиданими. Причина дуже проста: навколишнє середовище не може забезпечувати велику кількість, людей сконцентровану на одній площині, день за днем їжею, яку вони зможуть вполювати чи зібрати.

Прогностична функція, тобто видавання соціальних прогнозів.

Функціонування соціальних інститутів. Інститут повинен функціонувати – його нормальне функціонування є благом для суспільства. Під функцією соціального інституту розуміють користь, яку він приносить – себто то є сукупність задач, що Суспільство вирішуються, цілей, що є досягненні, послуг, що надаються.

У різні періоди історичного розвитку суспільство набу­вало різноманітних форм, змінювалася його структура. Первісне суспільство не знало

Великі і малі групи людей, об’єднані за місцем проживання, спільною діяльністю, інтересами;

Теорія соціальної мобільності. Люди знаходяться в постійнім русі, а суспільство – у розвитку. Сукупність соціальних переміщень людей у суспільстві, тобто змін їхнього статуту, називається соціальною мобільністю. Між підняттям та зниженням існує асиметрія:тяжіння до підняття по соціальній драбині, тобто підняття – добровільне, як правило, а зниження – примусове.